Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Чуніхін О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
|
1. |
Данилович Г. В. Зміни поляризації плазматичної та внутрішньої мітохондріальної мембран клітин міометрія за дії каліксаренів – інгібіторів Na+, K+-АТР-ази плазматичної мембрани [Електронний ресурс] / Г. В. Данилович, Ю. В. Данилович, О. В. Коломієць, С. О. Костерін, Р. В. Родік, С. О. Черенок, В. І. Кальченко, О. Ю. Чуніхін, В. Ф. Горчев, С. О. Карахім // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 6. - С. 37-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_6_6 Досліджено вплив супрамолекулярних макроциклічних сполук - калікс[4]аренів С-97, С-99, С-107 - уабаїноподібних високоафінних інгібіторів Na<^>+, K<^>+-АТР-ази - на рівень поляризації плазматичної та мітохондріальної мембран гладеньком'язових клітин матки щурів. Вивчено дію цих сполук на характеристичні розміри міоцитів. Із використанням лазерної конфокальної мікроскопії та специфічного щодо мітохондрій барвника MitoTracker Orange CM-H2TMRos доведено, що потенціалчутливий флуоресцентний зонд DiOC6(3) взаємодіє із мітохондріями в умовах штучного колапса потенціалу на плазматичній мембрані, спричиненого передінкубацією міоцитів з уабаїном (1 мМ). Експериментами за допомогою методу протокової цитофлуориметрії та DiOC6(3) з'ясовано, що каліксарени С-97, С-99 та С-107 у концентраціях 50 - 100 нМ, які відповідають уявним константам інгібування натрієвої помпи сарколеми гладенького м'яза, зумовлюють деполяризацію плазматичної мембрани (на рівні 30 % відносно контрольних значень) в умовах штучного колапсу мітохондріального потенціалу в разі передінкубації міоцитів за присутності 5 мМ азиду натрію. За умов штучної деполяризації сарколеми уабаїном каліксарени С-97, С-99 та С-107 у концентрації 100 нМ зумовлюють транзієнтне зростання мембранного потенціалу мітохондрій, яке сягає 40 % від контрольного рівня і триває близько 5 хв. Одержані результати підтверджено даними лазерної конфокальної мікроскопії, згідно з якими С-99 та С-107 спричинюють істотне зростання флуоресценції навантажених DiOC6(3) міоцитів, передінкубованих з уабаїном. За допомогою методу фотонної кореляційної спектроскопії доведено, що С-99 та С-10
| 2. |
Борисова Т. О. Взаємодія наночастинок магнетиту, покритих полімерами, з нервовими терміналями головного мозку та тромбоцитами крові [Електронний ресурс] / Т. О. Борисова, Н. О. Дудченко, О. Б. Брик, Л. О. Касаткіна, Р. В. Сівко, О. Ю. Чуніхін, Н. В. Крисанова // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 5. - С. 45-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_5_6 З погляду нанонейротехнології використання магнітних наночастинок є надзвичайно перспективним для транспортування біологічно активних речовин і ліків до клітин-мішеней у разі зовнішнього маніпулювання та в протипухлинній терапії. Підібрано умови взаємодії синтезованих наночастинок магнетиту, покритих декстраном, гідроксиетилкрохмалем, окисненим гідроксиетилкрохмалем, хітозаном та кремнеземом, з нервовими терміналями головного мозку та тромбоцитами крові (як периферичною моделлю пресинапсу). За допомогою методів фотонної кореляційної спектроскопії та проточної цитометрії показано зв'язування наночастинок з нервовими терміналями та тромбоцитами. Проаналізовано потенціал плазматичної мембрани нервових терміналей та тромбоцитів з використанням потенціалчутливого флуоресцентного зонда родаміну 6G та показано відсутність впливу наночастинок на цей показник. Із застосуванням рН-чутливого флуоресцентного зонда акридинового оранжевого встановлено, що закиснення синаптичних везикул нервових терміналей та секреторних гранул тромбоцитів не змінюється за присутності наночастинок.
| 3. |
Лабинцев А. Ю. Оптимізація умов синтезу кон’югатів протеїну А з колоїдним золотом та розроблення підходів для їх характеристики [Електронний ресурс] / А. Ю. Лабинцев, О. С. Олійник, А. А. Кабернюк, О. Ю. Чуніхін, В. Ф. Горчев, Т. О. Курченко, В. І. Чернишов, Д. В. Колибо // Biotechnology. - 2009. - Vol. 2, № 2. - С. 76-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2009_2_2_8
| 4. |
Лабинцева Р. Д. Вплив катіонів важких металів на АТР-азну активність актоміозинового комплексу та субфрагмента-1 міозину гладенького м’яза матки [Електронний ресурс] / Р. Д. Лабинцева, О. М. Бобровська, О. Ю. Чуніхін, С. О. Костерін // Український біохімічний журнал. - 2011. - Т. 83, № 4. - С. 84-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2011_83_4_12 Досліджено вплив двовалентних катіонів - Со<^>2+, Сu<^>2+, Mn<^>2+ та Ni<^>2+ (5 мМ) на активність АТР-ази актоміозинового комплексу та субфрагмента-1 (S1, голівки) міозину міометрія. Показано, що Со<^>2+, Mn<^>2+ та Ni<^>2+ інгібують, а Сu<^>2+ - активує ензиматичну активність як актоміозину, так і S1 міозину. Іони Mg та Mn суттєво не впливали на інтенсивність емісії асоційованого з актоміозином еозину Y, водночас, за наявності катіонів Сu спостерігали найбільш виражене гасіння емісії зв'язаного флуоресцентного зонда (еозину Y), менш виражене гасіння - за присутності Со<^>2+. За присутності катіонів Mn, Co та Ni середній гідродинамічний діаметр (ГД) актоміозинового комплексу та субфрагмента-1 міозину гладенького м'яза матки суттєво не відрізняється від ГД у присутності Mg<^>2+. За наявності катіонів Сu спостерігається значне (у десятки разів) збільшення розміру протеїнових частинок, що може бути наслідком їх агрегації. Одержані результати свідчать про суттєві зміни у структурі та функції актоміозинового комплексу міометрія за присутності катіонів важких металів та дозволяють припустити, що мішенню впливу цих металів на скоротливі протеїни є субфрагмент-1 міозину, в якому локалізовано активний центр АТР-ази та актинзв'язувальні ділянки.
| 5. |
Долінський А. А. Дослідження властивостей фосфоліпідних наноструктур, отриманих з використанням ефекту дискретно-імпульсного введення енергії [Електронний ресурс] / А. А. Долінський, Н. О. Шаркова, Л. Ю. Авдєєва, О. Ю. Чуніхін // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 2. - С. 71-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_2_14 Досліджено вплив деяких тепломасообмінних і гідротермічних параметрів на властивості фосфоліпідних наноструктур, одержаних в результаті використання ефекту дискретно-імпульсного введення енергії.
| 6. |
Вадзюк О. Б. Вплив ефекторів мітохондріального АТР-чутливого калієвого каналу діазоксиду та глібенкламіду на гідродинамічний діаметр та мембранний потенціал мітохондрій міометрія [Електронний ресурс] / О. Б. Вадзюк, О. Ю. Чуніхін, С. О. Костерін // Український біохімічний журнал. - 2010. - Т. 82, № 4. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2010_82_4_7 За допомогою методу фотонної кореляційної спектроскопії показано збільшення гідродинамічного діаметра мітохондрій за присутності активатора АТР-чутливого <$E roman К sup +>-каналу діазоксиду. Селективний блокатор цього каналу, глібенкламід, усуває цей ефект. Активація каналу діазоксидом призводить до часткової деполяризації мітохондріальної мембрани. При цьому, під дією глібенкламіду спостерігається відновлення мітохондріального потенціалу, але за присутності валіноміцину разом з діазоксидом у середовищі інкубації глібенкламід не впливає на деполяризацію мітохондрій. Таким чином, показано, що активація АТР-чутливого <$E roman К sup +>-каналу призводить до збільшення розмірів мітохондрій та часткової деполяризації внутрішньої мітохондріальної мембрани.
| 7. |
Данилович Ю. В. Дослідження впливу нітрозактивних сполук на поляризацію внутрішньої мембрани мітохондрій в міоцитах матки щурів із використанням потенціалчутливого флуоресцентного зонда DіОС6(3) [Електронний ресурс] / Ю. В. Данилович, Г. В. Данилович, О. В. Коломієць, С. О. Костерін, С. О. Карахім, О. Ю. Чуніхін // Ukrainian Biochemical Journal. - 2014. - Vol. 86, № 1. - С. 42-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2014_86_1_7 Досліджено вплив нітрозактивних сполук (нітропрусиду та нітриту натрію) на рівень поляризації внутрішньої мітохондріальної мембрани міоцитів матки із застосуванням методу лазерної конфокальної мікроскопії та потенціалчутливого флуоресцентного зонда DiOC6(3) (3,3'-дигексилоксакарбоціаніну). Продемонстровано колокалізацію специфічних щодо мітохондрій флуоресцентних зондів (MitoTracker Orange CM-H2TMRos, 10 - nonyl acridine orange та DiOC6(3)). Показано, що нітропрусид натрію в концентрації 0,1 мМ спричинює помірне зниження трансмембранного потенціалу мітохондрій. Це спостереження підтверджується за допомогою методу протокової цитофлуориметрії. Ефективність дії нітриту натрію в аналогічній концентрації істотно нижча за дії нітропрусиду натрію. Доведено, що нітропрусид натрію, але не нітрит, зумовлює незначне набухання мітохондрій. Обговорено можливу протекторну роль оксиду азоту щодо мітохондрій.
| 8. |
Данилович Ю. В. Тестування змін розмірів міоцитів матки за дії модуляторів її скоротливої активності методом фотонної кореляційної спектроскопії [Електронний ресурс] / Ю. В. Данилович, О. Ю. Чуніхін, Г. В. Данилович // Фізіологічний журнал. - 2013. - Т. 59, № 1. - С. 32-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2013_59_1_7 З використанням фотонної кореляційної спектроскопії вивчено вплив речовин-модуляторів контрактильної активності гладеньких м'язів на розміри (діаметр) міоцитів матки щурів. Клітини візуалізувалися за допомогою лазерної конфокальної мікроскопії як об'єкти переважно овальної або близької до овальної форми. Діаметр міоцитів, оцінений за допомогою фотонної кореляційної спектроскопії, становив 7 - 10 мкм, що узгоджується з результатами, одержаними з використанням лазерної конфокальної мікроскопії. Показано, що такі міоконстрикторні агенти, як кальцієвий іонофор А-23187 (10 мкмоль/л) та інгібітори калієвих каналів (тетраетиламоній та 4-амінопіридин у концентрації 1 ммоль/л), призводять до зменшення діаметра клітин у середньому на 22, 12 і 24 % відповідно. За наявності оуабаїну, який знижує скоротливу активність гладенького м'яза, спостережено збільшення дослідженого показника в середньому на 23 %. Отже, зменшення/збільшення діаметра міоцитів матки за дії вказаних речовин корелює з добре відомим в науковій літературі їх впливом на скорочення/розслаблення міометрія.
| 9. |
Галиш В. В. Модифiкування лiгноцелюлозних комплексiв сполуками фероцiанiду мiдi: вплив розмiру кластерiв на селективнiсть сорбцiї радiоцезiю [Електронний ресурс] / В. В. Галиш, В. В. Мілютін, О. Ю. Чуніхін, М. Т. Картель. // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2014_11_22
| 10. |
Долінський А. А. Дослiдження особливостей впливу методу дискретно-iмпульсного введення енергiї на процес утворення лiпiдних наноструктур [Електронний ресурс] / А. А. Долінський, Л. Ю. Авдєєва, Н. О. Шаркова, О. Ю. Чуніхін // Доповіді Національної академії наук України. - 2016. - № 4. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2016_4_9
| 11. |
Чуніхін О. Особливості реалізації побудови Пуассонівського диску методом Роберта Брідсона мовою С++ [Електронний ресурс] / О. Чуніхін, Т. Чуніхіна // Геометричне моделювання та інформаційні технології. - 2018. - № 2. - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gmtit_2018_2_19
| 12. |
Семенцов Ю. І. Деагломерація вуглецевих нанотрубок у водних розчинах меламіноформальдегідного, нафталіноформальдегідного, лігносульфонатного пластифікаторів [Електронний ресурс] / Ю. І. Семенцов, Є. О. Ковальська, М. Т. Картель, О. Ю. Чуніхін // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2016. - Т. 7, № 2. - С. 202-213. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2016_7_2_11 Досліджено деагломерацію багатошарових вуглецевих нанотрубок (ВНТ) у водних розчинах меламіно- (МФ), нафталіноформальдегідного (НФ), лігносульфонатного пластифікаторів (ЛСП), що використовуються в будівельних сумішах, та одержано їх дисперсії різної стабільності. Показано вплив вмісту твердої фази ВНТ на агрегативну стійкість водних суспензій пластифікатор-ВНТ. Стабільними у часі є суспензії на основі розчину МФ зі вмістом ВНТ 1,0 мас. % і практично стабільні - на основі розчину НФ за введення 0,5 і 1,0 мас. % ВНТ. Виявлено укрупнення частинок ЛСП зі збільшенням вмісту нанотрубок, присутність яких у кількості 0,5 - 1,5 мас. % дестабілізує вихідний розчин. З'ясовано, що коефіцієнт полідисперсності для систем пластифікатор - ВНТ помітно відрізняється від величини, за якої суспензію вважають монодисперсною.
| 13. |
Степанюк К. О. Дослідження взаємодії цинку(ІІ) з макромолекулярними компонентами склоподібного тіла методами УФ-спектроскопії та динамічного розсіювання світла [Електронний ресурс] / К. О. Степанюк, І. І. Геращенко, О. Ю. Чуніхін // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2019. - Т. 10, № 2. - С. 154-165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2019_10_2_8
| 14. |
Коломієць Л. А. Вплив декстрану 70 на агрегацію протипухлинного цитокіна ЕМАР ІІ [Електронний ресурс] / Л. А. Коломієць, Д. М. Ложко, В. М. Заєць, О. Ю. Чуніхін, Н. В. Гордовська, О. І. Корнелюк // Мікробіологія і біотехнологія. - 2019. - № 3. - С. 6-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2019_3_3 Визначено вплив температури на агрегаційні властивості рекомбінантного цитокіна ЕМАР II (ендотеліальний моноцит, що активує поліпептид II) та його комплексу з поліцукридом декстраном 70 в розчині. Методи: бактеріальна експресія рекомбінантного білка, метал-хелатувальна афінна хроматографія, динамічне розсіювання світла, моделювання просторової структури. Досліджені агрегаційні властивості рекомбінантного цитокіна ЕМАР II та його комплексу з декстраном 70 і встановлені розміри комплекса методом динамічного розсіювання світла. Показана стабілізація цитокіна ЕМАР II декстраном 70 при підвищенні температури в межах від 20 <$E symbol Р>С до 55 <$E symbol Р>С. За допомогою комп'ютерного моделювання молекулярного докінгу запропоновані можливі механізми агрегації цитокіну ЕМАР II та його стабілізації декстраном 70. Висновки: отримані результати свідчать, що протипухлинний рекомбінантний цитокін ЕМАР II утворює білкові агрегати при підвищенні температури. Стабільність цитокіна ЕМАР II в розчині підвищується в результаті взаємодії з декстраном 70. Стабілізація структури ЕМАР II в комплексі розширює можливості досліджень протипухлинних властивостей цього цитокіна та його практичного використання.
|
|
|